В статті подано визначення, основні характеристики окремих методів моніторингу виборчого процесу, а саме, методу швидкого статистичного підрахунку голосів (quick-count або ШСТГ) та методу екзит-полу. Завдяки аналізу застосування цих методів під час останніх за хронологією президентських виборів в Україні, зроблено окремі висновки.З'ясовано, що ШСПГ у порівнянні з екзит-полом має певні переваги, зокрема, високий рівень вірогідності отриманих даних, менші витрати на впровадження, отримання додаткових даних, крім даних щодо результатів голосування, більшу об'єктивність. Недоліки швидкого статистичного підрахунку голосів: результат можна отримати лише після оформлення протоколів, висока залежність від апаратного та програмного забезпечення підрахунку результатів. Як показала практика проведення ШСПГ, він є не тільки методом швидкого отримання результатів голосування для подальшого їх порівняння з офіційними результатами виборів, а ще й допомагає громадянам стежити за якістю виборчого процесу, незалежно від повідомлень офіційних владних джерел. Також це дозволяє оцінити діяльність органів та установ, відповідальних за організацію виборів під час процесу голосування, підрахунку та обробки інформації.
Вивчення громадських організацій привертає увагу політологів, соціологів, економістів, філософів та інших учених в зв'язку з інституціоналізацією цього виду організацій в сучасному суспільстві. У сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі громадські організації розглядаються переважно в прикладних аспектах. Досі відсутній комплексний погляд на підходи до вивчення громадських організацій. У наш час у дослідженні громадських організацій існує кілька основних теоретичних підходів, що обумовлено предметною сферою тієї чи іншої галузі наукового знання: філософський, історичний, економічний, правовий підходи. Для кожного з цих підходів характерна увага до різних сторін, аспектів розвитку громадських організацій, окремих їх проявів. Проте дослідження громадських організацій в окремих сферах знання виявляється дещо однобічним, оскільки спрямовує основні зусилля на вивчення тільки одного аспекту, що в кінцевому підсумку обумовлює відсутність у сучасній науці комплексного уявлення про сутність громадських організацій. Це значною мірою знижує можливість використання накопичених знань про громадські організації в практиці. Така ситуація зумовлює необхідність пошуку комплексних підходів до розгляду громадських організацій, з одного боку, та чіткого розуміння доцільності використання того або іншого підходу в залежності від контексту дослідження громадських організацій – з іншого.
Стаття присвячена розкриттю ролі громадських організацій у політичній системі України. Подано визначення організації, під якою автор розуміє соціальну групу, орієнтовану на досягнення взаємопов'язаних специфічних цілей і на формування високоформалізованих структур на основі спеціалізації або розподілу праці. Представлено критерії виділення громадських організацій і їхні головні ознаки (недержавність, самоуправління, добровільність, некомерційність (неприбутковість), суспільна корисність). Наоснові аналізу наукової літератури, узагальнено основні характеристики громадських організацій і подано їхнє наступне визначення: громадські організації – добровільні, легальні, організаційно оформлені об'єднання громадян, які представляють інтереси певних верств населення, діють за статутом на основі принципів самоврядування і законності. Виходячи з класичних і сучасних поглядів на демократію, зроблено узагальнення, що в демократичній політичній системі громадяни беруть участь у виборах, здійснюючи своє пряме волевиявлення, а уряд усвідомлює необхідність проведення чесних і прозорих виборів як підтвердження легітимності своєї влади. Зроблено висновок, що в політичній системі сучасної України громадські організації відіграють потрійну роль, забезпечуючи неухильну реалізацію прав громадян, попереджуючи будьякі спроби впливу на процес з боку уряду та одночасно гарантуючи чесність і прозорість виборчого процесу.
В статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти використання прикладних методів політичних досліджень у процесі здійснення громадського моніторингу за виборчим процесом в Україні. Подано визначення і стислу характеристику ключових методів громадського моніторингу – основного методу (спостереження), а також інших методів, у тому числі тих, що запозичені з інших (неполітичної) сфер – в першу чергу соціології. Охарактеризовано окремі види опитувальних методів (масові й експертні опитування), екзитпол, фокусгрупи, швидкий статистичний підрахунок голосів (quickcount або ШСПГ) та кейсстаді (casestudy). Зроблено висновки про наступне. Масові і експертні опитування спрямовані на діагностику громадської та експертної думки з того чи іншого питання, визначення особливостей поля проведення моніторингу на даному етапі і побудову прогнозів щодо подальших змін у цьому полі, результатами виборів та ін. Фокусгрупи спрямовані на залучення представників окремих, визначених тематикою досліджень, груп або експертів до обговорення питань, пов'язаних з моніторинговою діяльністю, для вироблення рекомендацій органам влади та місцевого самоврядування, підготовки спільних документів, резолюцій, розробки стратегій моніторингової діяльності. Екзитпол і ШСПГ використовуються безпосередньо в день виборів для проведення паралельного підрахунку голосів та порівняння з офіційними результатами. Кейсстаді – метод, за якого можна наочно продемонструвати інтенсивність використання адміністративного ресурсу, його типів, форм, методів і технологій.
В статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти використання прикладних методів політичних досліджень у процесі здійснення громадського моніторингу за виборчим процесом в Україні. Подано визначення і стислу характеристику ключових методів громадського моніторингу – основного методу (спостереження), а також інших методів, у тому числі тих, що запозичені з інших (неполітичної) сфер – в першу чергу соціології. Охарактеризовано окремі види опитувальних методів (масові й експертні опитування), екзитпол, фокусгрупи, швидкий статистичний підрахунок голосів (quickcount або ШСПГ) та кейсстаді (casestudy). Зроблено висновки про наступне. Масові і експертні опитування спрямовані на діагностику громадської та експертної думки з того чи іншого питання, визначення особливостей поля проведення моніторингу на даному етапі і побудову прогнозів щодо подальших змін у цьому полі, результатами виборів та ін. Фокусгрупи спрямовані на залучення представників окремих, визначених тематикою досліджень, груп або експертів до обговорення питань, пов'язаних з моніторинговою діяльністю, для вироблення рекомендацій органам влади та місцевого самоврядування, підготовки спільних документів, резолюцій, розробки стратегій моніторингової діяльності. Екзитпол і ШСПГ використовуються безпосередньо в день виборів для проведення паралельного підрахунку голосів та порівняння з офіційними результатами. Кейсстаді – метод, за якого можна наочно продемонструвати інтенсивність використання адміністративного ресурсу, його типів, форм, методів і технологій. ; В статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти використання прикладних методів політичних досліджень у процесі здійснення громадського моніторингу за виборчим процесом в Україні. Подано визначення і стислу характеристику ключових методів громадського моніторингу – основного методу (спостереження), а також інших методів, у тому числі тих, що запозичені з інших (неполітичної) сфер – в першу чергу соціології. Охарактеризовано окремі види опитувальних методів (масові й експертні опитування), екзитпол, фокусгрупи, швидкий статистичний підрахунок голосів (quickcount або ШСПГ) та кейсстаді (casestudy). Зроблено висновки про наступне. Масові і експертні опитування спрямовані на діагностику громадської та експертної думки з того чи іншого питання, визначення особливостей поля проведення моніторингу на даному етапі і побудову прогнозів щодо подальших змін у цьому полі, результатами виборів та ін. Фокусгрупи спрямовані на залучення представників окремих, визначених тематикою досліджень, груп або експертів до обговорення питань, пов'язаних з моніторинговою діяльністю, для вироблення рекомендацій органам влади та місцевого самоврядування, підготовки спільних документів, резолюцій, розробки стратегій моніторингової діяльності. Екзитпол і ШСПГ використовуються безпосередньо в день виборів для проведення паралельного підрахунку голосів та порівняння з офіційними результатами. Кейсстаді – метод, за якого можна наочно продемонструвати інтенсивність використання адміністративного ресурсу, його типів, форм, методів і технологій. ; The article deals with the theoretical and practical aspects of applied methods of political research while public monitoring of the election process activity in Ukraine. The definitions and a brief description of the key methods of public monitoring (the basic method (observation) and other methods, including those derived from other (nonpolitical) spheres primarily sociology) are given. Some types of survey methods (mass and experts surveys), exit polls, focus groups, quickcount, and casestudy are characterized. The conclusions of the following are made. Mass and experts surveys are focused on the diagnostics of public and experts' opinion on an issue, determining by the characteristics of the monitoring field at this stage, on construction and forecasts of further changes in this field, the elections result and so on. Focus groups aimed at involving of members of determined with research subjects groups and experts to discussion of the issues related to monitoring activities, making recommendations for governments and local authorities, preparation of joint documents, resolutions, development of monitoring activities strategy. Exitpoll and quickcount are used on the day of elections for a parallel vote counting and making comparison with the official results. Casestudies is a method to demonstrate the intensity of administrative resources usage, its types, forms, methods and technologies.
В статті подано визначення, основні характеристики окремих методів моніторингу виборчого процесу, а саме, методу швидкого статистичного підрахунку голосів (quick-count або ШСТГ) та методу екзит-полу. Завдяки аналізу застосування цих методів під час останніх за хронологією президентських виборів в Україні, зроблено окремі висновки.З'ясовано, що ШСПГ у порівнянні з екзит-полом має певні переваги, зокрема, високий рівень вірогідності отриманих даних, менші витрати на впровадження, отримання додаткових даних, крім даних щодо результатів голосування, більшу об'єктивність. Недоліки швидкого статистичного підрахунку голосів: результат можна отримати лише після оформлення протоколів, висока залежність від апаратного та програмного забезпечення підрахунку результатів. Як показала практика проведення ШСПГ, він є не тільки методом швидкого отримання результатів голосування для подальшого їх порівняння з офіційними результатами виборів, а ще й допомагає громадянам стежити за якістю виборчого процесу, незалежно від повідомлень офіційних владних джерел. Також це дозволяє оцінити діяльність органів та установ, відповідальних за організацію виборів під час процесу голосування, підрахунку та обробки інформації. ; В статті подано визначення, основні характеристики окремих методів моніторингу виборчого процесу, а саме, методу швидкого статистичного підрахунку голосів (quick-count або ШСТГ) та методу екзит-полу. Завдяки аналізу застосування цих методів під час останніх за хронологією президентських виборів в Україні, зроблено окремі висновки.З'ясовано, що ШСПГ у порівнянні з екзит-полом має певні переваги, зокрема, високий рівень вірогідності отриманих даних, менші витрати на впровадження, отримання додаткових даних, крім даних щодо результатів голосування, більшу об'єктивність. Недоліки швидкого статистичного підрахунку голосів: результат можна отримати лише після оформлення протоколів, висока залежність від апаратного та програмного забезпечення підрахунку результатів. Як показала практика проведення ШСПГ, він є не тільки методом швидкого отримання результатів голосування для подальшого їх порівняння з офіційними результатами виборів, а ще й допомагає громадянам стежити за якістю виборчого процесу, незалежно від повідомлень офіційних владних джерел. Також це дозволяє оцінити діяльність органів та установ, відповідальних за організацію виборів під час процесу голосування, підрахунку та обробки інформації. ; The article defines the basic characteristics of certain methods of the electoral process public monitoring, namely, the quick-count and exit poll. Basing on the analysis of these methods applying during the last presidential elections in Ukraine, some conclusions are made. It was found that if we compare quick-count and exit-poll methods, we can see that quick-count has some advantages, including a high level of probability of the data, lower implementation costs, additional data receiving in addition to data on voting results, more objectivity.Disadvantages of the quick-count are the next: the result can be obtained only after protocol registration, high dependence on hardware and software calculation results. As the practice of quick-count implementation shows, it is not only a quick method of voting results obtaining for their later comparison with the official results of the elections. The method also helps citizens to monitor the quality of the electoral process, regardless of the official government communications. It also allows you to evaluate the activities of bodies and institutions responsible for organizing elections during the voting, counting and processing.
Стаття присвячена розкриттю ролі громадських організацій у політичній системі України. Подано визначення організації, під якою автор розуміє соціальну групу, орієнтовану на досягнення взаємопов'язаних специфічних цілей і на формування високоформалізованих структур на основі спеціалізації або розподілу праці. Представлено критерії виділення громадських організацій і їхні головні ознаки (недержавність, самоуправління, добровільність, некомерційність (неприбутковість), суспільна корисність). Наоснові аналізу наукової літератури, узагальнено основні характеристики громадських організацій і подано їхнє наступне визначення: громадські організації – добровільні, легальні, організаційно оформлені об'єднання громадян, які представляють інтереси певних верств населення, діють за статутом на основі принципів самоврядування і законності. Виходячи з класичних і сучасних поглядів на демократію, зроблено узагальнення, що в демократичній політичній системі громадяни беруть участь у виборах, здійснюючи своє пряме волевиявлення, а уряд усвідомлює необхідність проведення чесних і прозорих виборів як підтвердження легітимності своєї влади. Зроблено висновок, що в політичній системі сучасної України громадські організації відіграють потрійну роль, забезпечуючи неухильну реалізацію прав громадян, попереджуючи будьякі спроби впливу на процес з боку уряду та одночасно гарантуючи чесність і прозорість виборчого процесу. ; Представлено критерії виділення громадських організацій і їхні головні ознаки (недержавність, самоуправління, добровільність, некомерційність (неприбутковість), суспільна корисність). Наоснові аналізу наукової літератури, узагальнено основні характеристики громадських організацій і подано їхнє наступне визначення: громадські організації – добровільні, легальні, організаційно оформлені об'єднання громадян, які представляють інтереси певних верств населення, діють за статутом на основі принципів самоврядування і законності. Виходячи з класичних і сучасних поглядів на демократію, зроблено узагальнення, що в демократичній політичній системі громадяни беруть участь у виборах, здійснюючи своє пряме волевиявлення, а уряд усвідомлює необхідність проведення чесних і прозорих виборів як підтвердження легітимності своєї влади. Зроблено висновок, що в політичній системі сучасної України громадські організації відіграють потрійну роль, забезпечуючи неухильну реалізацію прав громадян, попереджуючи будьякі спроби впливу на процес з боку уряду та одночасно гарантуючи чесність і прозорість виборчого процесу. Стаття присвячена розкриттю ролі громадських організацій у політичній системі України. Подано визначення організації, під якою автор розуміє соціальну групу, орієнтовану на досягнення взаємопов'язаних специфічних цілей і на формування високоформалізованих структур на основі спеціалізації або розподілу праці. ; The authors elucidate the role of NGOs in the political system of Ukraine. Defines the organization under which the author understands the social group that focuses on the achievement of specific objectives and interrelated the formation vysokoformalizovanyh structures based on specialization or division of labor. Presented by criteria of public organizations and their main features (nederzhavnist, government, voluntary, noncommercial (nonprofit), public utility). Based on the analysis of scientific literature, summarizes the main characteristics of public organizations and given them the following definition: public organizations voluntary, legal, organized associations, representing the interests of certain segments of the population are under the statute on the basis of government and law. Based on classical and modern views on democracy, the generalization that democratic political system, citizens participate in elections to prove its direct expression, and the government is aware of the need for fair and transparent elections as proof of the legitimacy of his power. It is concluded that the political system of modern Ukraine NGOs play a triple role, providing a steady realization of citizens' rights, preventing any attempt to influence the process by the government and at the same time guaranteeing the fairness and transparency of the electoral process.
Public organizations' studying is an object of political scientists', sociologists', economists', philosophers' and other scholars' interest in connection with this kind of organizations institutionalization in our society. In modern domestic and foreign literature on public organizations are considered mostly in applied aspects. There is still no comprehensive look at the approaches to the public organizations' research. In our time, there are several major theoretical approaches in public organizations' study that is caused with the subject area of one or another branch of science. These are philosophical, historical, economic, law approaches. Each of these approaches is characterized by attention to different aspects of NGOs' development. However, the study of public organizations in selected areas of knowledge is somewhat onesided as directs its efforts on only one aspect of the study, which ultimately leads to the lack of complex ideas about the public organizations' nature modern science. This greatly reduces the possibility of using the accumulated knowledge about public organizations in practice. This situation determines the need to find integrated approaches to public organizations' research, on the one hand, and a clear understanding of the feasibility of using a particular approach in the context of public organizations' research on the other hand. ; Вивчення громадських організацій привертає увагу політологів, соціологів, економістів, філософів та інших учених в зв'язку з інституціоналізацією цього виду організацій в сучасному суспільстві. У сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі громадські організації розглядаються переважно в прикладних аспектах. Досі відсутній комплексний погляд на підходи до вивчення громадських організацій. У наш час у дослідженні громадських організацій існує кілька основних теоретичних підходів, що обумовлено предметною сферою тієї чи іншої галузі наукового знання: філософський, історичний, економічний, правовий підходи. Для кожного з цих підходів характерна увага до різних сторін, аспектів розвитку громадських організацій, окремих їх проявів. Проте дослідження громадських організацій в окремих сферах знання виявляється дещо однобічним, оскільки спрямовує основні зусилля на вивчення тільки одного аспекту, що в кінцевому підсумку обумовлює відсутність у сучасній науці комплексного уявлення про сутність громадських організацій. Це значною мірою знижує можливість використання накопичених знань про громадські організації в практиці. Така ситуація зумовлює необхідність пошуку комплексних підходів до розгляду громадських організацій, з одного боку, та чіткого розуміння доцільності використання того або іншого підходу в залежності від контексту дослідження громадських організацій – з іншого. ; Вивчення громадських організацій привертає увагу політологів, соціологів, економістів, філософів та інших учених в зв'язку з інституціоналізацією цього виду організацій в сучасному суспільстві. У сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі громадські організації розглядаються переважно в прикладних аспектах. Досі відсутній комплексний погляд на підходи до вивчення громадських організацій. У наш час у дослідженні громадських організацій існує кілька основних теоретичних підходів, що обумовлено предметною сферою тієї чи іншої галузі наукового знання: філософський, історичний, економічний, правовий підходи. Для кожного з цих підходів характерна увага до різних сторін, аспектів розвитку громадських організацій, окремих їх проявів. Проте дослідження громадських організацій в окремих сферах знання виявляється дещо однобічним, оскільки спрямовує основні зусилля на вивчення тільки одного аспекту, що в кінцевому підсумку обумовлює відсутність у сучасній науці комплексного уявлення про сутність громадських організацій. Це значною мірою знижує можливість використання накопичених знань про громадські організації в практиці. Така ситуація зумовлює необхідність пошуку комплексних підходів до розгляду громадських організацій, з одного боку, та чіткого розуміння доцільності використання того або іншого підходу в залежності від контексту дослідження громадських організацій – з іншого.
